ВІЛЬНА СЦЕНА

Експериментальна студійна сцена під керівництвом Дмитра Богомазова



Якщо Ви залишите театр, то не зможете більше переглядати календар подій і інші робочі матеріали, які доступні лише для учасників театральних колективів.

Ви справді хочете залиши театр?
Зараз буде надіслано заявку на вступ, яку має підтвердити адміністратор сторінки театру. Після підтвердження, посилання на цей театр з'явиться на Вашій персональній сторінці.

Вступити до театру?

Учасники


Вистави


Контакти

-URL: ATheatre.com.ua/theatre/vilnascena
Україна, Київ
вул. О. Гончара 71

;
Глядачів: 15
Піти з Глядачів означає, що цей театр більше не входить в сферу Ваших інтересів. Ви не будете отримувати інформацію про цей театр в списку обраного.

Бажаєте продовжити?
Стати Глядачем означає, що Ви зацікавились цим театром, що Ви хочете отримувати інформацію про цей театр та його репертуар першочергово.

Бажаєте продовжити?
Один з наймолодших театральних колективів міста Києва, створений у жовтні 2001 р. Специфіка «Вільної сцени» у тому, що це насамперед театр авторський – вольовий, індивідуальний проект однієї персони, одного режисера. Його керівник Дмитро Богомазов представляє нову генерацію вітчизняної театральної режисури і визнаний сьогодні беззаперечним лідером молодого українського театру. Театр "Вільна сцена" – це вільна від традицій форма театрального мислення, що наполегливо і послідовно відшукує нову мову того театрально руху, який прийнято вважати сучасним театром, але якого так гостро не вистачає сьогодні в Україні. Сценічна манера та режисерське мислення Дмитра Богомазова ближче до сучасного європейського театру. З театром співпрацюють яскраві представники різних напрямів сучасного мистецтва: хореограф Лариса Венедіктова, композитори Олександр Кохановський та Данило Перцев, художник Олександр Друганов. Трупа зовсім несхожа на будь-який інший академічний театр Києва: її складають десять молодих акторів у віці до тридцяти, випускники мистецьких ВУЗів Києва, Львова, Харкова. Протягом перших чотирьох років у „Вільної сцени” не було власної сценічної площи. З 2006 року театр відкрив власну експериментальну студійну сцену. За розмірами глядачевої зали – 20 місць – це найменше театральне приміщення у столиці. Вже з першої ж прем’єри театр заявив себе як один з найцікавіших мистецьких колективів столиці: вистава “Горло “SANCTUS” за мотивами новели Е.-Т.-А. Гофмана у галереї мистецтв “Лавра” була представлена на театральну премію „Київська пектораль” у п’яти номінаціях і отримала дві премії. Наступна робота театру “Морфій” за ранніми творами Михайла Булгакова та збіркою поезій “Звуки” відомого художника-футуриста Василя Кандинського, що також гралася у галереї „Лавра”, отримала запрошення на Фестиваль європейського театру у м.Гренобль (Франція). Роботи театру постійно викликають велику зацікавленість міжнародних культурних інституцій і представництв. У 2002 р. театром за підтримки Французької асоціації сприяння мистецькій діяльності (AFAA, м.Париж) була започаткована Українська театральна платформа – фестиваль, що презентує для провідних європейських театральних професіоналів та програматорів фестивалів різних країн вистави молодих українських режисерів, в яких найбільш яскраво й послідовно простежуються нові тенденції розвитку сучасного сценічного мистецтва. З виставою театру “Роберто Зукко” за п’єсою Б.-М. Кольтеса театр брав участь у Днях культури Франції в Україні “Французька весна” (2004р.), днях культури Києва у Кракові (2005р.) та Тбілісі (2007р). У співпраці з Німецьким культурним центром Гете-інститут були створені вистави “Горло “SANCTUS” та „Жінка з минулого” за Р.Шиммельпфеннігом (2006р.), а вистава “Трохи вина -2” за новелами Л.Піранделло (2005 р.) була підтримана Швейцарською культурною програмою PRO-HELVETIA. Вистава „Солодких снів, Річарде” – електроакустична опера-перформанс на тему п'єси Шекспіра «Річард ІІІ» – це проект, що створений у межах міжнародного арт-фестивалю „Black/North SEAS”, який ініційований Intercult (Швеція) та фінансується Культурною програмою Європейського Союзу 2007-2011 та Шведським інститутом. Коли вперше чуєщ назву «Вільна сцена», одразу виникає питання – вільна від кого і від чого? Є в літературі такий термін „відкритий текст”. Це текст, який передбачає розмаїття трактувань й резонансів з читачем, і в залежності від того, хто його читає, виникає зовсім інше сприйняття, інший результат. Назву нашого театру ми трактуємо більше як „відкрита сцена”. Наші вистави – це також „відкрити тексти”. Ми не нав’язуємо глядачам якихось певних загальних думок, поглядів, емоцій чи висновків. Наші вистави – це відкриті естетичні структури, які резонують в кожному індивідуально в залежності від особистісних якостей глядача (віку, освіти, соціального статусу, життєвого досвіду, культурного багажу і т.п.)
 
каталог сайтів Рейтинг@Mail.ru Украина онлайн